COURAGE

Підключення Колекцій

Василь Стус – один з найвизначніших українських поетів свого покоління та знакова фігура руху шістдесятників. Як і у випадку багатьох інших письменників, боротьба Стуса з радянським режимом, по великому рахунку, затьмарила його людську та художню спадщину, адже його у брутальний спосіб кинули у карцер та піддали тортурам в радянському таборі для ув’язнених. Колекція Василя Стуса в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ в м. Києві була подарована його сім’єю після того, як у 1991 році Україна здобула незалежність. До цієї колекції матеріалів належать невідомі роботи, численні зшитки кореспонденції Стуса, а також фрагменти творів, що пережили ГУЛАГ. Працюючи з даними матеріалами, дослідники та архівісти зауважують значний вплив на творчість В. Стуса домінуючих на той час європейських тенденцій, а також літературних класиків.

Його поезія вважається з одного боку «глибоко європейською, модерністською, інтелектуальною», а з іншого – нестримно індивідуалістичною, створена напрочуд чуйною та принциповою особистістю. За словами літературознавця Алессандро Ахіллі, ці творіння були радше «особистим бунтом Стусової свідомості», а не політичними імплікаціями його слів та вчинків, і саме це становило чималу загрозу для «синтезованої люті радянської ідеології». Дана колекція творів допомагає збагнути, яким чином «Стус як поет, Стус як політичний в’язень, Стус як громадянин і патріот» зміг утворити «єдиний ланцюг», як висловилась його колега шістдесятниця Надія Світлична, що впроваджує нас в глибокі роздуми над мотивами його політичної та особистої непримиренності. Крім цього, знайомство з матеріалами дає шанс наново переосмислити «складність і багатогранність» його творчості. Таким чином, колекція значно збагачує наше розуміння контурів культурної опозиції в радянській Україні та її масштабність.

Збірка Зіни Геник-Березовської в Інституті літератури ім. Т.Г.Шевченка в Києві є ключовою ланкою для розуміння транснаціональних зв’язків, що пов’язують культурну опозицію в Україні та українську громаду діаспори в Празі. Остання в основному складалася з антибільшовицьки налаштованих емігрантів, які після невдалої спроби заснувати Українську Народну Республіку на тлі лихоліть Першої світової війни, в 1920-х роках втекли до Чехословаччини. Геник-Березовська народилась і виросла у цій громаді, вивчала слов'янські мови та літературу в Карловому університеті в Празі, згодом викладала українську літературу і перекладала твори на чеську мову. Через особисті зв'язки Геник-Березовська також була інтенсивно залучена до руху культурного відродження в радянській Україні, відомого як рух шістдесятників.

Крім понад 800 листів, отриманих з України, архів Геник-Березовської вміщає власноруч написані твори цієї дослідниці української та чеської літератури, перекладачки, видатної громадської діячки, а також її чоловіка Костя Геник-Березовського, який був філологом та викладав українську мову в Карловому університеті у Празі. Їхній сімейний архів містив матеріали про видатних представників української громади на еміграції в Чехословаччині, включаючи українського скульптора Михайла Бринського, чеського письменника Франтішека Главачека, українського хіміка і державного діяча Івана Горбачевського, а також Петра Крицького, колишнього полковника армії Української Народної Республіки. Ця унікальна колекція віддзеркалює як транснаціональні, так і міжпоколінєві зв’язки української культурної громади, яка була опозиційною до комунізму.

Колекція Музею Шістдесятництва знаходиться у невеликому музеї в Києві, у будинку, що належить українській політичнії партії «Рух». Надія Світлична та Микола Плахотнюк заснували цей музей заради вшанування побратимів-шістдесятників та зібрання документів щодо боротьби когорти радянських українських дисидентів у 1960-1980-х роках. Постійно-діючі виставки містять картини, графіку, скульптури, вишивку та інші твори художників, що належали до руху шістдесятників. Крім цього, у музеї можна ознайомитися з віршами, листами та літературними творами письменників. Тут також зберігаються друкарські машинки, вироби ручної роботи, виготовлені під час перебування в ГУЛАГу, одяг ув’язнених, який вони носили на засланні, серед одягу табірна форма пані Світличної. Серед експонатів широко представлені саморобні і друковані афіши заходів Клубу творчої молоді і спорідненого з ним студентського хору "Жайворонок" та один плакат – портрет Т.Шевченка, намальований в таборі в селищі Явас на Уралі Опанасом Заливахою у 1967 році до вечора Т.Шевченка, організованого Богданом Горинем, в'язнем того ж табору. Екскурсія – це динамічна, лаконічна передача історії боротьби учасників руху шістдесятників, спрямована на цільову аудиторію музею: молодь, студентів, дослідників та широку громадськість.

Вищезгадані матеріали відображають життя активної групи радянських українців, які вели принципову творчо-ідеологічну боротьбу з радянським режимом у 1960-х і 1970-х роках. До цієї групи належали – поети, художники, графічні дизайнери, історики, лікарі та навіть офіцери радянської армії, що інтенсивно задіювались у ведення правозахисної діяльності в періоді пізнього соціалізму. Багато хто з цих осіб були членами радянських спілок, таких як українська спілка письменників, спілка художників, Літературний інститут у Києві, радянські збройні сили. Збільшення ідеологічного напруження після періоду хрущовської «відлиги» перетворило цих дисидентів, які наполегливо працювали над спробами реформувати систему та зробити її більш гуманною, на осіб, що перебувають у відкритому конфлікті з владою.

В українському музеї-архіві в Клівленді, штату Огайо, є маловідома  архівна колекція світового рівня, яка була зібрана протягом минулого століття. Музей-архів заснований у 1952 році українськими біженцями часу Другої світової війни, матеріали архіву-музею задокументували життя і боротьбу проти комунізму декількох поколінь. Музей виконав місію збереження української культури саме в той час, коли її знищували в Радянському Союзі, адже тут зібрана велика колекція книг, періодичних видань, фотографій, записок, дипломатичних документів та інших матеріалів, які свідчать про століття боротьби. Ця унікальна установа міжнародного значення одночасно інтегрована в міське американське середовище. Колекція заснована в історичній околиці Тремонт у Клівленді і продовжує здобувати партнерів, таких як: Меморіальний музей Голокосту у США, Національна академія наук України та інші установи, що зацікавлені в оцифруванні неопублікованих архівних джерел.