COURAGE

Підключення Колекцій

Спеціальний секретний фонд сформувався у 1937-1939 рр., коли НКВС конфіскував цілий ряд «небезпечних» мистецьких творів, з метою їх знищення. У зв'язку з початком Другої Світової Війни і окремих зусиль музейних працівників, колекція продовжувала існувати, хоча багато робіт були загублені під час війни. Картини були таємно збережені в складському приміщенні музею. Крім НКВС, тільки директор і головний завідувач музею знали про існування цієї колекції. Через хороші температурні умови комори, матеріали добре збереглися. Працівники музею навіть підготували каталог цієї колекції в 1940-х роках, з метою знищення, але, на щастя, цього не сталося.

Мар'ян Кропивницький у 1970-х-1980-х зустрічався із відомими експетами із питань Малевича Дмитром Горбачовим та Олександром Парнісом. Він дав останнім копію (одну сторінку) нотаток зустрічі Віділення колористики факультету формально-технічних дисциплін. Тоді Кропивницький не згадав про свій приватний архів. Можливо, він не знав про їх включення у його папери, чи не міг знайти відповідний документ, чи забувся про них, чи не бажав говорити про колекцію.

Колекція привернула увагу колишнього британського прем'єр-міністра Маргарет Тетчер, яка відвідала коледж Кестон в 1984 році. Тетчер була присутня на прийомі у Церковному Домі, Вестмінстер 25 квітня 1984 року. Фотографія зроблена Дереком Девісом, швидше за все, найнятим фотографом. Згідно з репортажем Keston News Service (№ 198, 3 травня 1984 року), цей прийом був проведений для того, щоб вшанувати о. Майкла Бордо як лауреата Темплетонської премії у 1984 році за вклад у релігійний прогрес. Подію відвідали сер Зігмунд Штернберг та єпископ Лондона, як голова та, відповідно, співголова новоствореного «Коледжу друзів Кестону». У заході взяли участь 200 видатних гостей, серед яких Маргарет Тетчер. Вона скористалася нагодою та похвалила роботу Кестонського коледжу, зазначивши, що вона часто цитує надійну інформацію, надану Кестоном на зустрічах з іншими главами урядів. Маргарет Тетчер утотожнюють з систематичною економічною політикою неолібералізму, що виникла в часи урядів Тетчер і Рональда Рейгана. Неолібералізм протягом десятиліть конфронтував з плановою економікою соціалістичних урядів, саме тоді, коли Кестонський інститут був найбільш активним. Ці зв'язки між урядом Тетчер та Кестонським коледжем/інститутом підкреслюють зв’язок релігії та ідеології з політикою неолібералізму та правами людини.