COURAGE

Підключення Колекцій

Збірка Зіни Геник-Березовської в Інституті літератури ім. Т.Г.Шевченка в Києві є ключовою ланкою для розуміння транснаціональних зв’язків, що пов’язують культурну опозицію в Україні та українську громаду діаспори в Празі. Остання в основному складалася з антибільшовицьки налаштованих емігрантів, які після невдалої спроби заснувати Українську Народну Республіку на тлі лихоліть Першої світової війни, в 1920-х роках втекли до Чехословаччини. Геник-Березовська народилась і виросла у цій громаді, вивчала слов'янські мови та літературу в Карловому університеті в Празі, згодом викладала українську літературу і перекладала твори на чеську мову. Через особисті зв'язки Геник-Березовська також була інтенсивно залучена до руху культурного відродження в радянській Україні, відомого як рух шістдесятників.

Крім понад 800 листів, отриманих з України, архів Геник-Березовської вміщає власноруч написані твори цієї дослідниці української та чеської літератури, перекладачки, видатної громадської діячки, а також її чоловіка Костя Геник-Березовського, який був філологом та викладав українську мову в Карловому університеті у Празі. Їхній сімейний архів містив матеріали про видатних представників української громади на еміграції в Чехословаччині, включаючи українського скульптора Михайла Бринського, чеського письменника Франтішека Главачека, українського хіміка і державного діяча Івана Горбачевського, а також Петра Крицького, колишнього полковника армії Української Народної Республіки. Ця унікальна колекція віддзеркалює як транснаціональні, так і міжпоколінєві зв’язки української культурної громади, яка була опозиційною до комунізму.

The collection illustrates Adrian Marino’s intellectual evolution as a historian and literary critic who chose to pursue his activity outside the institutions controlled by the communist regime. The Marino Collection includes books, original manuscripts, and the author’s correspondence, which reflects a critical perspective on Romanian literary life in the period 1964–1989.

The Alenka Puhar Collection on the Human Rights Movement in Slovenia/Yugoslavia was mostly created in the 1980s and testifies to the struggle of Slovenian and Yugoslav activists to promote and protect human rights in Yugoslavia. Alenka Puhar was one of the key people in the 1983 campaign to abolish the death penalty in Yugoslavia, and in the organization of mass protests in Ljubljana in 1988 and in the Slovenian spring in the late 1980s. The collection documents the struggle and connections between Slovenian activists and other Yugoslav activists and dissidents who had the common goal of promoting and protecting human rights in Yugoslavia and ultimately the collapse of the communist regime.