COURAGE

Підключення Колекцій

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» має невелику музейну колекцію, яка постійно збільшується. Музей має неабияке минуле, оскільки знаходиться у приміщенні в’язниці, яку використовувала польська поліція, нацистські та радянські окупаційні режими, КДБ. До 1996 року будівля використовувалась місцевим управлінням державної Служби безпеки України (СБУ). Коли в 2006 році місцева громада активістів та небайдужих людей протестували проти забудови внутрішнього подвір’я тюрми, то приміщення в’язниці вирішили перетворити на меморіал пам’яті тисячам розстріляних в’язнів, які були знищені органами НКВС влітку 1941 р., коли Червона армія відступала перед нацистами, як і всім іншим ув’язненим, які тут перебували у наступні десятиліття.

З часу відкриття музею від 2009 р. було зібрано приблизно 2000 експонатів. Як свідчення злочинів нацистських та радянських військ часів Другої світової війни у ньому зберігаються особисті речі політичних в’язнів та затриманих: листи, особисті документи та видання самвидаву, що у 1960-х та 1970-х роках використовувалися як речові докази для фабрикування справ дисидентів, художників, а також правозахисників у Львові та міських околицях. Крім цього, тут знаходиться спеціальна колекція приблизно з 50-ти предметів (про неї згадаємо згодом), яка включає в себе вишивку, вервиці виготовлені з хліба та інші речі, створені руками ув’язнених, які відбували тривалі вироки в сибірських трудових таборах. Розглядаючи музейно-меморіальні експонати в більш широкому контексті, слід наголосити, що матеріали про львівських дисидентів є важливим доказом тоталітарного трактування брежнєвським періодом найбільш непримиренних радянській владі супротивників.

Василь Стус – один з найвизначніших українських поетів свого покоління та знакова фігура руху шістдесятників. Як і у випадку багатьох інших письменників, боротьба Стуса з радянським режимом, по великому рахунку, затьмарила його людську та художню спадщину, адже його у брутальний спосіб кинули у карцер та піддали тортурам в радянському таборі для ув’язнених. Колекція Василя Стуса в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ в м. Києві була подарована його сім’єю після того, як у 1991 році Україна здобула незалежність. До цієї колекції матеріалів належать невідомі роботи, численні зшитки кореспонденції Стуса, а також фрагменти творів, що пережили ГУЛАГ. Працюючи з даними матеріалами, дослідники та архівісти зауважують значний вплив на творчість В. Стуса домінуючих на той час європейських тенденцій, а також літературних класиків.

Його поезія вважається з одного боку «глибоко європейською, модерністською, інтелектуальною», а з іншого – нестримно індивідуалістичною, створена напрочуд чуйною та принциповою особистістю. За словами літературознавця Алессандро Ахіллі, ці творіння були радше «особистим бунтом Стусової свідомості», а не політичними імплікаціями його слів та вчинків, і саме це становило чималу загрозу для «синтезованої люті радянської ідеології». Дана колекція творів допомагає збагнути, яким чином «Стус як поет, Стус як політичний в’язень, Стус як громадянин і патріот» зміг утворити «єдиний ланцюг», як висловилась його колега шістдесятниця Надія Світлична, що впроваджує нас в глибокі роздуми над мотивами його політичної та особистої непримиренності. Крім цього, знайомство з матеріалами дає шанс наново переосмислити «складність і багатогранність» його творчості. Таким чином, колекція значно збагачує наше розуміння контурів культурної опозиції в радянській Україні та її масштабність.

Колекція Музею Шістдесятництва знаходиться у невеликому музеї в Києві, у будинку, що належить українській політичнії партії «Рух». Надія Світлична та Микола Плахотнюк заснували цей музей заради вшанування побратимів-шістдесятників та зібрання документів щодо боротьби когорти радянських українських дисидентів у 1960-1980-х роках. Постійно-діючі виставки містять картини, графіку, скульптури, вишивку та інші твори художників, що належали до руху шістдесятників. Крім цього, у музеї можна ознайомитися з віршами, листами та літературними творами письменників. Тут також зберігаються друкарські машинки, вироби ручної роботи, виготовлені під час перебування в ГУЛАГу, одяг ув’язнених, який вони носили на засланні, серед одягу табірна форма пані Світличної. Серед експонатів широко представлені саморобні і друковані афіши заходів Клубу творчої молоді і спорідненого з ним студентського хору "Жайворонок" та один плакат – портрет Т.Шевченка, намальований в таборі в селищі Явас на Уралі Опанасом Заливахою у 1967 році до вечора Т.Шевченка, організованого Богданом Горинем, в'язнем того ж табору. Екскурсія – це динамічна, лаконічна передача історії боротьби учасників руху шістдесятників, спрямована на цільову аудиторію музею: молодь, студентів, дослідників та широку громадськість.

Вищезгадані матеріали відображають життя активної групи радянських українців, які вели принципову творчо-ідеологічну боротьбу з радянським режимом у 1960-х і 1970-х роках. До цієї групи належали – поети, художники, графічні дизайнери, історики, лікарі та навіть офіцери радянської армії, що інтенсивно задіювались у ведення правозахисної діяльності в періоді пізнього соціалізму. Багато хто з цих осіб були членами радянських спілок, таких як українська спілка письменників, спілка художників, Літературний інститут у Києві, радянські збройні сили. Збільшення ідеологічного напруження після періоду хрущовської «відлиги» перетворило цих дисидентів, які наполегливо працювали над спробами реформувати систему та зробити її більш гуманною, на осіб, що перебувають у відкритому конфлікті з владою.

The collection contains approximately 68,800 intelligence files produced by the State Security Service of the Republic Internal Affairs Secretariat of the Socialist Republic of Croatia, the civilian security and intelligence service in Croatia in the period from 1946 to 1990. The Service monitored all persons whose activities were assessed as a threat to the state's political and security system. A significant number of files pertain to members of religious communities, political émigrés, participants in the Croatian Spring, as well as other political and intellectual dissidents.

The Aktionsgruppe Banat Ad-hoc Collection reflects the type of cultural opposition represented by a group of Romanian-German writers, who founded together the literary circle Aktionsgruppe Banat and developed a neo-Marxist criticism of “really existing socialism.” The collection comprises two types of items: (1) manuscripts and other materials confiscated by the Securitate from these writers, (2) documents issued by the Securitate concerning their cultural activity, which the communist regime perceived as dangerous.