COURAGE

Підключення Колекцій

Нинішній власник звертався до кілької інституцій в Україні із цими матеріалами із приводу декількох випадків. Перша така зустріч відбулася в 2003 р. (можливо, в 2013 р.) у Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури (колишній Київський інститут мистецтв), де було запропоновано власникові залишити документи для експертизи. Оскільки ніхто не проявив інтересу щодо цих матеріалів, вони залишилися неопублікованими. Коли власник знову звернувся до дослідників, це мало значніший ефект. У квітні 2016 року разом із іншими матеріалами про київський період Малевича документи про його викладання у Київському інституті мистецтв у 1928-1930 р.р. із архіву Кропивницького були опубліковані в монографії “Казимір Малевич: Київський Період 1928-1930 р.р.” видавництвом “Родовід” у Києві, яке викупило авторські права на матеріали на один рік.

У вересні 2015 року куратор УМА Аніза Краус відвідала конференцію в Бібліотеці Конгресу, що була присвячена українській культурі. Конгресменка Марсі Каптур була головною доповідачкою, а одним з доповідачів був Хайме Монллор, міжнародний співробітник USHMM. На конференції Монллор зазначив, що однією з цілей колекції Музею Голокосту є документування неєврейських жертв переслідування нацистами та їхніми колаборантами, тому до України існує особливий інтерес. УМА запросив Монллора відвідати Клівленд, щоб побачити їхню колекцію з Ді-Пі таборів. Для належної оцінки колекції цей чоловік у травні 2016 року привіз зі собою трьох колег. Під впливом побаченого, USHMM віднайшов грант на оцифрування розповідей очевидців українського Ді-Пі табору, а також рідкісні мемуари жертв та інших подібних особистих паперових колекцій. Перша фаза була завершена у лютому 2017 року за підтримки Архівних даних системи (AIS), що базується в Києві. На даний час обговорюються параметри другої фази. Поглиблена співпраця між USHMM та УМА не лише повинна забезпечити науковців необхідними ресурсами для дослідження недооцінених аспектів Голокосту та масової міграції після Другої світової війни, але й створити більш стійку основу для розуміння наслідків радянсько-нацистського альянсу 1939 року, і як це впливало на формування перспектив протидії комунізму.