Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» має невелику музейну колекцію, яка постійно збільшується. Музей має неабияке минуле, оскільки знаходиться у приміщенні в’язниці, яку використовувала польська поліція, нацистські та радянські окупаційні режими, КДБ. До 1996 року будівля використовувалась місцевим управлінням державної Служби безпеки України (СБУ). Коли в 2006 році місцева громада активістів та небайдужих людей протестували проти забудови внутрішнього подвір’я тюрми, то приміщення в’язниці вирішили перетворити на меморіал пам’яті тисячам розстріляних в’язнів, які були знищені органами НКВС влітку 1941 р., коли Червона армія відступала перед нацистами, як і всім іншим ув’язненим, які тут перебували у наступні десятиліття.
З часу відкриття музею від 2009 р. було зібрано приблизно 2000 експонатів. Як свідчення злочинів нацистських та радянських військ часів Другої світової війни у ньому зберігаються особисті речі політичних в’язнів та затриманих: листи, особисті документи та видання самвидаву, що у 1960-х та 1970-х роках використовувалися як речові докази для фабрикування справ дисидентів, художників, а також правозахисників у Львові та міських околицях. Крім цього, тут знаходиться спеціальна колекція приблизно з 50-ти предметів (про неї згадаємо згодом), яка включає в себе вишивку, вервиці виготовлені з хліба та інші речі, створені руками ув’язнених, які відбували тривалі вироки в сибірських трудових таборах. Розглядаючи музейно-меморіальні експонати в більш широкому контексті, слід наголосити, що матеріали про львівських дисидентів є важливим доказом тоталітарного трактування брежнєвським періодом найбільш непримиренних радянській владі супротивників.