Можливо, найбільшою іронією кар'єри Андрія Синявського є те, що він написав свою найконтраверсійнішу книгу “Прогулянка з Пушкіним” поки перебував в ув'язненні в Дубровлазі, радянському трудовому таборі в Мордовії, Росія. В інтерв'ю з Катериною Непомнящою в 1990-му Синявський пояснив як він написав роман, надсилаючи витримки із листів до своєї дружини Марії Розанової, перебуваючи одночасно під постійним наглядом влади. Були обмеження на частоту листів (тільки два на місяць), але влада менше переймалася змістом, отож подружжя уникало тем, що точно привернули б увагу цензорів, головними серед яких були критика радянського уряду і скарги на життя в таборах. Синявський додав ще один шар, щоб цензори не зрозуміли, що то вже був готовий роман, розмовляючи про Пушкіна під прикриттям поширення думок, які виглядали випадковими, але вже були ретельно дібраними для книги. Його дружина Марія зрозуміла цей метод і вичленила всі ці пасажі у його листах та зібрала їх в одному місці. Як тільки Сиянвський звільнився в 1971 році, роман уже був завершеним.