Майкл Бордо, англіканський священик, засновник Центру вивчення релігії та комунізму, що був попередником Кестонського центру. У 1959-1960 роках Бордо був одним з перших британських студентів, що прибув до Радянського Союзу по програмі обміну. Саме тоді він дізнався про репресії проти Російської Православної Церкви під час правління Микити Хрущова. Майкл придбав копію першого випуску журналу «Наука і релігія» і започаткував багаторічне накопичення первинних джерел про релігію та державу в Радянському Союзі та інших комуністичних суспільствах. Реалізуючи своє прагнення бути «голосом мовчазних» і займатись науковими дослідженнями, Бордо разом з двома вченими: Леонардом Шапріо і Пітером Реддевеєм, заснувавКестонський інститут в 1969 році.

У 1984 році, рік опісля Олександра Солженіцина, Бордо став лауреатом премії Темплтона за сприяння релігійному прогресу і «за підтримку релігії в Східній Європі». Крім того, Бордо відвідав Радянський Союз, успішно публікувався, і читав лекції та проводив семінари. Навіть після перенесення архіву і бібліотеки Кестона до Бейлорського університету, Бордо залишається в Консультативній раді Кестона. У 2013 році М. Бордо виступив з доповіддю на першому симпозіумі Кестона під назвою «Релігія і політична культура в комуністичних країнах: минуле, сьогодення і майбутнє». Хоча Бордо не був безпосередньо залучений до антикомуністичних чи опозиційних рухів у Радянському Союзі, своїм життям і діяльністю він допомагав підпільним релігійним інакомислячим рухам, надаючи підтримку, поширюючи інформацію на Захід, а актож іншими засобами.