Рукописна збірка Ірини Калинець «Оранта» – це ще один визначний експонат музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького». Видана у Львові в 1970 році та присвячена Олегу Міньку, другові, художнику з міста Макіївки Донецької області. Звісно, ілюстрації виконано вручну художником Романом Петруком, який використовував акварель, гуаш та інші технічні засоби.

Книга була конфіскована під час обшуку в квартирі Калинців після її арешту в 1972 році. Документ КДБ, долучений до справи засвідчує, що два видавці відмовились друкувати цю збірку поезії, частково через «сумнівну поведінку» авторки, а частково через те, що Стасів-Калинець у збірці «не згадала про успіхи соціалізму, цінності колективізму, ні про мудрість радянського керівництва». Ця збірка та декілька інших пройшли мовно-стилістичний аналіз радянських криміналістів та експертів, що працювали на радянські суди, які охарактеризували її творчість як таку, що «представляє соціалістичні реалії несприятливими, направляючи читача у сторону містики». Декілька віршів були потрактовані як націоналістичні та такі, що зневажають радянську форму правління, «профануючи „чужинців”. У віршах авторка немовби з нетерпінням чекає моменту, коли всіх їх вразить „громова помста”». Як зазначає Ірина Єзерська у своєму дослідженні про «Оранту», книга базується на біблійному розуміння проблематики страждань і воскресіння, закликаючи переслідувану Україну пробудитися зі сну. Органи КДБ дійшли висновку, що такий комунікат згаданої поезії «є особливо токсичним для молодих людей, чий світогляд є недостатньо зрілим».

Суди видали суворий вирок – 6 років трудових робіт та 3 роки заслання, незважаючи на багато листів підтримки, написаних родиною та друзями, які ставили під сумнів відповідність такого суворого покарання за написані вірші. За кілька місяців був арештований її чоловік Ігор. Видання його збірки його поезії за кордоном, яку він присвятив історику, затриманому в 1970 році Валентину Морозу, суд потрактував як серйозний злочин. До цього додались факти його спілкування з «нерозсудливими» людьми та іноземцями. Він отримав аналогічний до дружини вирок, а їхня донька Дзвінка залишилась без батьківської опіки протягом 9-ти років.