COURAGE
Підключення Колекцій

×
Щоденні герої соціалізму

Щоденні герої соціалізму

З початку шістдесятих років лідери соціалістичних країн послабили свою внутрішню політику і на місце суворої диктатури прийшла більш мирна тактика. На партійному з’їзді 20 листопада 1962 року перший секретар соціалістичної робітничої партії Угорщини Янош Кадар промовив відомі слова: “Хто не проти нас — той з нами”.  Таким “правилом” деякою мірою керувалися всі країни Радянского Союзу, окрім Румунії. ЇЇ політика набула тільки суворіших рис через різні події (політична криза у Польщі 68-го року, впровадження надзвичайного стану).

Мета:

поглибити знання, отримати інформацію і засвоїти головні факти

Компетенції:

  • використання джерел, застосовування термінології, дослідження факторів, що вплинули на події;
  • добір прикладів, що ілюструють дії звичайної людини під тиском обставин
  • прикладів особистої відваги, незалежної поведінки в умовах системи
  • уміння формулювати запитання на тему уроку
  • опанування методологією досліджень через використання регістру культурної опозиції (COURAGE Registry)

by Barbara Hegedüs

Можливості проводити діяльність за часів соціалізму

Населення або вже пристосувалося до життя в умовах системи, або виростало в наявних. Люди знаходили такі життєві тактики, які допомагали їм виживати в тодішніх обставинах. Замість того, щоб відкрито діяти, вони ховалися у тіні приватного життя і приймали ті можливості, які їм створювала система. Для задоволення особистих потреб, вони відмовлялися від певних прав свободи, зобов’язувалися мовчати, а обговорювати політику виключно за зачиненими дверима. Інакше, вони повністю ігнорували громадськість, пам’ятаючи ще одне правило доби: “Стіни мають вуха”.

А втім, були тоді й критично мислячі люди, які не приймали як належне тієї реальності, яку їм пропонувала влада, і навіть підкреслювали це у своєму повсякденному житті або в особистих товариствах. Здебільшого такі індивіди жили і мислили незалежно, відхиляючись від загальноприйнятої системи поглядів або притримуючись певної національної чи сексуальної самоідентифікації, яку часто засуджувала соціалістична мораль і світогляд. Часом все ставало значно серйозніше: люди ризикували своєю свободою чи навіть життям, щоб перевезти предмети культурного чи релігійного значення на Захід чи у власні країни. Поняття “буденний герой” має дуже широке значення, і мета уроку – навести декілька прикладів щоденного спротиву соціалістичній добі, не вдаючись до деталей.

Культура контрабанди 

Ніколае Чаушеску, президент Румунії – Карпатський геній, як він любив себе називати, – закріпив свою монопольну позицію партійного лідера і проголосив першою економічною метою повну виплату державних кредитів Румунії. Через це країна наблизилася до економічного банкрутства і життя людей стало нестерпним. І хоча атмосферу соціалістичних держав у 80-х роках можна було описати загальним пом’якшенням, в Румунії залишалася цілковита політична та культурна ізоляція: люди замерзали і помирали від голоду, крім того поширювалися жахливі новини про Румунську секретну поліцію, Секурітате. З 1985 року програми двох телеканалів скорочували доти, поки ті не обмежилися трансляцією агітаційних матеріалів протягом двох годин на день.

У такому задушливому політичному кліматі було створено незаконну мережу контрабандистів, яку очолив Теодор Замфір, людина, яка надала всій країні копії відеокасет. Люди заледве впихалися до квартир багатожитлових будинків, щоб подивитися відомі американські комедії, пригодницькі фільми і бойовики. Для багатьох людей такі секретні домашні кіностудії стали виявом свободи, оскільки перегляд цих фільмів сприймався як акт протесту, адже потрібно було враховувати несподівані перевірки Секурітате. Ірена Маргарета Ністор, закадровий голос та перекладач близько 3000 фільмів, стала справжнім народним героєм, хоча до 1989 року ніхто й гадки не мав, як вона виглядає. У своїй приватній колекції Ірена має декілька записників із назвами фільмів, які вона озвучила і продублювала, а також 40 vhs касет. На сьогодні Ірена є одним із найвідоміших кінокритиків.

У Чехословаччині були добровольці, які нелегально перевозили на Захід заборонену літературу (релігійні книги, видання дисидентів) машинами, пішки, через гори. Таких часто зупиняла прикордонна служба, а поліція погрожувала вигнати їх зі школи чи роботи, в разі, якщо не зізнаються, де взяли контрабандні товари. 12 грудня 1983 року троє молодих людей спробували перевезти релігійну літературу, картини і касети через гори під час сильного снігопаду, але їх упіймали прикордонники. Оскільки контрабандисти відмовлялися будь-що визнавати, їх допитали, побили і закрили в одноосібних камерах. Випустили людей тільки через міжнародне обурення – за них заступилися Рональд Рейган та Іван Петро ІІ.

У Радянському Союзі в час найтяжчих сталінських репресій також заборонялося слухати джаз або рок-н-рол. Але тут владу хитро обвели навколо пальця: заборонену музику копіювали на рентгенологічні записи, які діставали в лікарнях, і у такий спосіб створювалися секретні музичні записи. Ці рентгенологічні записи віддавали майже за безцінь, після чого професіонали особливим методом записували туди музику. Такі записи або залишалися у них, або незаконно продавалися, наприклад, за пляшку горілки. За контрабандистами, звісно, пильно стежили: багатьох людей, які записували чи поширювали такий контент, арештовували і тримали роками.

Рухи, бригади, народності

Традиційний танцювальний рух в Угорщині розпочався у 1972 році і як особливе угорське явище в соціалістичній Угорщині вважався допустимою або забороненою формою розваг. Він заснував нову субкультуру, яка стала форумом культурного спротиву, разом з біт-музикою, кіноклубами та іншими альтернативними формами розважального мистецтва. З самого початку влада таврувала рух націоналістичним, хоча й частково його підтримувала. І знову повторювалися тиранія: стеження, обшук та санкції. Учасники руку, серед яких і співачка Марта Шебештьєн, не могли подорожувати закордон, а члени таємної поліції завжди відвідували різні дійства руху. До того ж секретна служба тримала на прицілі музикантів і танцюристів, щоб завербувати.

Естонська будівельна студентська дружина (ЕБСД), яка наймала дешеву робочу силу, була заснована у 1966 в Радянському Союзі й складалася з естонської молоді. І хоча серед завдань дружини був патріотизм і мотивація до політичної відповідальності, проте вона швидко стала платформою для вільнодумства і незалежної поведінки, намагалась бути автономною від комуністичного молодіжного руху в СРСР. Члени бригади старались уникати прямого спротиву і одночасно насолоджуватися відносною свободою диктаторського режиму: вони регулярно влаштовували вистави в позаробочий час (задокументовано їхню виставу Eesti Pidu, естонська партія), жартували над владою, писали пісні і відроджували старі заборонені студентські звичаї. Такі речі були можливими, тому що співробітники поліції належали до їхнього кола спілкування. Організація мала великий успіх у першій половині 1980-х років, але наступні 5 років ситуація погіршувалася, і у 1993 році ЕСБД припинила існування.

Гомосексуалізм вважався питанням суспільного значення і гарячою темою для дискусій в широких колах. В соціалістичних країнах його сприймали по-різному. Хоча в Польщі нетрадиційна орієнтація не була під забороною, проте у 1985 і 1987 роках відбулася операція під назвою “Jacinth”( “Гіацинт”), коли секретна комуністична служба влаштувала цілий ряд арештів і допитів, завдяки чому створила базу даних про гомосексуалістів і їхнє оточення. Після проведення операції в базу даних занесли близько 11 000 людей. В Угорщині, НДР, Чехословаччині й у багатьох інших країнах гомосексуалізм було реабілітовано в 60-х (в Румунії лише у 1996). Попри узаконення, таку орієнтацію вважали неприйнятним відхиленням: органи держбезпеки постійно стежили за місцями, де збиралися геї, а до їхніх знайомих підсилали агентів. В Угорщині, наприклад, представників нетрадиційної орієнтації відокремлювали від решти суспільства, що змушувало їх до подвійного життя: маскування і самозречення. Небаченою сміливістю вважалося навіть зайти у гей-клуб.

Позитивне ставлення до турецької меншини і її суспільне положення змінилося з приходом комуністичного суспільного порядку. До середини п’ятдесятих років держава надавала право на навчання рідною мовою, а також видавалися турецькомовні журнали;  в університетах турецьким студентам надавалися кращі умови навчання, ніж іншим. Однак пізніше погляди системи стали значно радикальнішими. Влада спрямовувала свої сили на придушення будь-яких національних рухів і почала комплексну атаку церков. Після декількох переселень, хвиль еміграції і мовних обмежень, держава розпочала відкриту кампанію проти болгарської етнічної турецької меншини. Через агресивну політику асиміляції, релігійні обряди та одяг заборонили, пресу ліквідували, заборонили книги і вживання рідної мови у громадських місцях. Турецьке населення змушували, іноді вкрай жорстокими методами, називатися болгарськими іменами. Такі дії ставали причиною масових протестів і сутичок між владою й турецькою етнічною меншиною. Сулейман Казімов Саасеттінов (Süleyman Kazımov Saadettinov), інженер-механік, не підтримав ідею щодо зміни імен і, як наслідок, його заарештовали і відправили на примусові роботи у концтабір Белене. Через рік строк випробування скінчився і у 1989 році чоловіка депортували з країни, як і багатьох інших його співвітчизників. Сулеймана непомітно сфотографували, і це, мабуть, єдине фото з концентраційного табору в Белене 1985-1987 років.

Завдання:

Знайдіть інформацію про Георге Мурузіук (Gheorghe Muruziuc) на сайті COURAGE. Підготуйте про нього презентацію або запишіть його мемуари відтоді як він заліз на димохід фабрики.

Лист з Румунії. Спробуйте уявити особистість автора і написати його/її міні-біографію, резюме, опишіть його/її долю, сімейне дерево. Підготуйте презентацію в PowerPoint із зображеннями, напишіть уявне інтерв’ю з автором листа, сфотографуйте його/її повсякденне життя, і т.д.

Подивіться фільм “Чак Норріс і комунізм” (“Chuck Norris vs. Communism”). Які жанри кіно загалом люди дивилися? Як ці фільми висвітлювали Америку і Захід?

Покажіть рентгенівську радіограму. На що вона схожа? Як цю річ можна використовувати? Гляньте на рентгенівські фото кісток.

Подивіться фільм “Roentgenizdat”. Що він розповідає про життя в епоху сталінізму?

Перегляньте уривок із кінофільму “Hot men, cold dictatorships”. Як ви вважаєте, чи змінилася ситуація з часів соціалізму? Як, на вашу думку, чоловіки розглядають питання свободи: ті, які виростали в Кадарську епоху, і молоді гомосексуалісти сьогодні?

Напишіть твір, який починається реченням: Що було б, якби я ховався від суспільства через…

Які види національних і міжнародних рухів за права гей-меншин ви знаєте? Пошукайте на сайті COURAGE!

На цьому ж ресурсі знайдіть секретне фото Сулеймана.

Так чи ні? Відповідь можна знайти на сайті COURAGE. Якщо відповідь неправильна, виправте її.

Le Cabaret Travesti працював у Радянському Союзі.

Homeros-Lambda – перша офіційна організація захисту прав геїв в Угорщині, зареєстрована у 1987 році і заснована докторами Лайошом Ромсоуером і Пітером Амбрусом.