Ігор Калинець народився у 1939 році у місті Ходорів на західній Україні. Переїхав до Львова в 1956 році та розпочав навчання на філологічному факультеті Університету ім. І. Франка, який закінчив у 1961 році. Опісля працював в обласному архіві до моменту його арешту в 1972 році. Як багатьох осіб з його оточення, включно з його дружиною Іриною Стасів-Калинець, його звинуватили в антирадянській агітації та пропаганді та засудили до 7-ми років трудових таборів у Сибіру та 3-ох років заслання.
Калинець був поетом, членом руху шістдесятників, що намагався припинити утиски соціалістичним реалізмом творчого духу. Його перша збірка поезії «Екскурсія» присвячена історії, мистецтву та архітектурі Львова, мала позитивні відгуки критиків, проте ніколи не була опублікована. До 1965 року Калинець та його дружина були під постійним наглядом КДБ, однак він продовжував публікувати свою поезію в журналах «Жовтень» і «Дніпро». Збірка під назвою «Країна колядок» ніколи не була дозволена цензурою, хоча деякі з віршів, що туди входили, увійшли до наступної збірки Калинця «Вогонь Купала», опублікованої в 1966 році. Весь її тираж був негайно конфіскований та знищений, а єдиним місцем, що уможливлював Калинцю публікування творів став самвидав. Його часто допитувало КДБ, випитувавши про «підозрілі місця». Калинець залишався у «чорному списку», йому не лише відмовляли у вступі до Спілки письменників України, але також доручили відкликати з друкарні публікацію збірки «Відчинення Вертепу», яка, в кінцевому підсумку, була вивезена з України та опублікована в Бельгії в 1970 році під назвою «Поезія з України».
Публікація за кордоном була ризиковною справою. КДБ ініціювало черговий обшук у Калинця після того, як його вірші були виявлені в «націоналістичній пресі» в Мюнхені у 1970 році. Тоді ж відбувся арешт історика Валентина Мороза (він був ув’язнений у 1965 році, згодом звільнений, а невдовзі знову заарештований) за його відверте та гостре засудження радянської поліцейської держави, зокрема жорсткої цензури, свавільних арештів та щоденного цькування, що спонукали його колег, друзів та різні правозахисні товариства активно протидіяти владі. І. Калинець з дружиною та іншими інакодумцями підписували петиції-звернення до радянського керівництва та організовували протести. У 1971 році в Мюнхені опубліковано поетичний твір І. Калинця «Підсумовуючи мовчання», що присвячувався В. Морозу. Це привернуло увагу радянської цензури і влади.
Переломним моментом для львівського кола дисидентів стала організація у січні 1972 року «вертепу», рухомого театру, що зображав драматизм народження Ісуса Христа та водночас демонстрував моральну підтримку заарештованим в 1965 році художникам, письменникам та іншим дисидентам, що піддавались постійним репресіям та стеженням в наступні роки. 12-14 січня 1972 року 19 з 45-ти учасників цього «вертепу» були заарештовані (в тому числі І. Стасів-Калинець). Їх звинуватили в антирадянській діяльності та заслали до трудових таборів Сибіру. Ігоря Калинця арештували пізніше – в серпні 1972 р. Спроби тиску зі сторони КДБ, спрямовані на те, щоб змусити Калинця відмовитись від власних поглядів, не приносили результату. Збірки поезій, видані за кордоном, особливо тексти, спрямовані на захист Валентина Мороза, контакти з підозрілими людьми та іноземцями, – все це було використане проти нього в суді. І. Калинця засудили до 6-ти років трудових таборів та 3-ох років заслання. Термін відбував у трудовому таборі суворого режиму в Пермі (спочатку це був Пермь-35, а згодом Пермь-36), де працював у пральній, продовжуючи боротьбу за права людини, беручи участь у серії голодних страйків у 1974 р. на знак протесту щодо кричущих порушень прав ув’язнених.
І. Калинець був звільнений у 1981 році, знайшов роботу у Львові в районній бібліотеці, а згодом у бібліотеці Академії наук. Під час перебудови Ігор та Ірина Калинці активно підтримували переслідуваних радянським режимом та все ще репресованих художників та композиторів. У 1990 році І. Калинець був обраний депутатом Львівської обласної ради, а після проголошення незалежності України продовжував працювати і публікуватись. Його поезія була перекладена на французьку мову і вийшла у світ чималим накладом. Крім цього, Калинець – автор багатьох дитячих книг.
