Професор Кейті Хіллман акцентувала на автографованих томах Олександра Солженіцина як на рідкісних надбаннях в колекції Кестону. Вони вимагають особливого поводження і не оцифровуються. Їх видав Лондонський книжковий клуб у 1974 році, переклад з російської виконав Томас П. Вітні (Thomas P. Whitney). Олександр Солженіцин особисто підписав книгу для Джейн Елліс (Jane Ellis) 26 лютого 1976 року. Пані Елліс працювала в Кестонському інституті майже 20 років, будучи членом редакції журналу «Keston’s journal Religion in Communist Lands» (пізніше він видавався під назвою «Religion, State & Society»), пропрацювавши 5 років його редактором. Вона також заснувала фонд допомоги російським християнам (ARC).
Згідно з некрологом Джейн Елліс, опублікованим у 1998 році Філіпом Уолтерсом у журналі «Religion, State & Society», ARC була першою організацією, метою якої було систематичне забезпечення матеріальної допомоги та духовною підтримкою православних християн в Росії. Вона залишалася директором організації до 1986 року. Протягом перших чотирьох років її існування Джейн Елліс самотужки керувала організацією, працюючи зі свого невеликого приміщення у Лондоні. Вона написала сотні листів з проханням про підтримку спільнот віруючих у СРСР. Одразу після закінчення університету в 1973 році, Джейн приєдналась до Центру Kестон, де перекладала документи, читала лекції, писала статті для наукових журналів і редагувала збірники, а також вела програму для Бі-Бі-Сі російською та англійською мовами. Вона багато подорожувала в СРСР, написала дві монографії про Російську Православну Церкву, які отримали визнання в Росії. Вона також пропагувала ведення міжконфесійних дискусій та створення спільних проектів.