Даний протокол зустрічі Української Національної Ради на 12 сторінках є важливим історичним артефактом. Він був підписаний в 1919 році Іваном Горбачевським, відомим хіміком і професором, який народився в галицькому місті Тернополі, проте більшу частину свого дорослого життя провів за межами України. Документ був підготовлений українським урядом у вигнанні, що складався з осіб, які втекли від більшовицької революції і за кордоном лобіювали незалежність України. Це передувало заснуванню Радянського Союзу в 1922 році і  пов’язувалось з бурхливим періодом, який часто називають російською громадянською війною. Після розпаду Російської імперії було висунуто багато різних політичних проектів та ідей щодо майбутнього. Одна з них – Центральна Рада та Українська Національна (або Народна) Республіка, які після падіння династії Романових намагались утвердити більшу автономію в рамках, встановлених Тимчасовим урядом. Як тільки з'ясувалося, що більшовики не мають наміру виконувати цю домовленість, вони оголосили незалежність дев'яти південно-західних провінцій, яким вони дали назву Україна.

Цей період широко, глибоко та різноманітно представлений у матеріалах, знайдених у збірці Зіни Геник-Березовської у Київському інституті літератури ім. Т.Г.Шевченка. Як і більшість приватних архівів, її колекція розвивалася органічно і складалася переважно з її власних робіт як літературознавця. Проте Геник-Березовська та її чоловік також були інтегровані в живу українську громаду емігрантів у Празі. Таким чином, колекція Зіни Геник-Березовської виходить за межі особистих документів, включаючи матеріали від широкої громади. У її архіві існує підрозділ з назвою «Документи, що стосуються культурного життя української громади Праги», а також матеріали, що стосуються ряду видатних громадських діячів початку ХХ століття, таких як Іван Горбачевський. В результаті, багато знахідок чекають вчених і дослідників, які планують працювати з даною колекцією. Серед матеріалів – список інтернованих офіцерів, чиновників і козаків з архіву Петра Крицького, колишнього полковника армії Української Народної Республіки. Його матеріали також містять документи, що стосуються гуманітарної дільності українських організацій в Чехословаччині починаючи з 1939 року, а також його особисті документи – посвідчення, паспорт, директиви з 1914-1919 років. У файлах архіву Івана Горбачевського можна знайти фотографії самого Горбачевського, а також української громади в Празі з 1924 року, листи, написані професору Горбачевському в 1920-1945 роках, а також звернення до українських «братів і сестер за океаном», що було видане урядом УНР на вигнанні у 1919 році.